Про перший український хмарочос!

В історії  створення центральної площі Свободи, здійсненої у Харкові в 1925-1936 рр., відбилася ціла епоха розвитку радянської архітектури, яка зараз іменується століттям конструктивізму.

Першою найбільш величною пам’яткою нової архітектурної течії став Будинок державної промисловості. Держпром – пам’ятник архітектури конструктивізму, символ Харкова та цього стилю. Будівництво велося з 1926 по 1928 рік. Поряд з комплексами Успенського собору і «Дзеркальним струменем», пам’ятником Тарасу Шевченку, Кафедральним Благовіщенським і Покровським соборами, житловим будинком по пл. Конституції, 2 (відомим як «будинок зі шпилем») входить в «Сім чудес Харкова».

Будували Держпром ледь не вручну і надшвидкими темпами: 5 000 робітників працювало в три зміни, перевозячи на тачках і возах, запряжених кіньми, 1 315 вагонів цементу, 9 000 тон металу, 3 700 вагонів граніту, 40 000 м. кв. скла. Об’єм споруди — 347 000 куб. м. Трудозатрати склали 1 560 000 людино/днів, вартість будівництва — 9 050 000 крб.

Висота будівлі Держпрому 63 м. Грандіозний навіть за сучасними мірками багатоповерховий адміністративний будинок з монолітного залізобетону, що має 4500 віконних прорізів і 17 га площі скління, було зведено у винятково короткий термін – з 1925 по 1928 р.

Наприкінці 20-х років лаконічний адресу «Харків. Держпром» став відомий в різних куточках країни. Ця будівля, виконана в стилі конструктивізму, що відрізняється багатою пластикою фасадів, гармонією форм та довершеністю пропорцій, стала не тільки гордістю Харкова, його візитною карткою, але й пам’ятником архітектури світового значення.

Вже в листопаді 1928 року в споруду заселилися трести «Коксобензол», «Піденьсталь», «Хімвугілля», металургічне, машинобудівне і хімічне управління.

Коли в 1934 р. столиця повернулася до Києва і трести з будинку виїхали, сюди вселилися відділи облвиконкому. Потім була війна, під час якої споруду кілька разів намагалися підірвати — вистояла, хоча й була схожа на скелет: вікна без скла, понівечені пожежами стіни.

Завод «Світло шахтаря» відновив Держпром в повоєнні роки. Тут знову працювали трести: «Електромонтаж», «Південьспецбуд», «Теплоенергомонтаж», а ще науково-технічна бібліотека, аз 1949 року – перший в СРСР аматорський телецентр. Його перша передача вийшла в ефір 7 травня 1951 року, а в 1954 р. над будівлею з’явилася башта телеантени. Спеціалісти вважають, що вона лише прикрасила будинок, розбавивши аскетичну симетрію конструктивістських глиб асиметричною вертикаллю в 45 м. заввишки. Завдяки антені загальна висота будинку досягла 108 метрів.