Краєзнавчий музей ім. В. Кричевського – один із найстаріших музеїв України, заснований у 1891 році за ініціативою професора В.Докучаєва, як природничо-історичний музей Полтавської губернії. На той час другий постійно діючий музей подібного профілю після музею Нижнього Новгорода. В основу колекції покладені експонати музею та бібліотека К.Скржинської, колекція східних старожитностей П. Бобровського.
Музей розміщено в приміщенні колишнього губернського земства, спорудженому впродовж 1903-1908 років за проектом архітектора В.Кричевського.
Архітектурна споруда в стилі українського модерну містить традиційну орнаментацію та оздоблювальну композицію на фасадній частині будівлі. Вздовж фасаду розміщені герби повітових містечок Полтавської губернії. Високохудожні розписи вестибулю музею та центральної зали виконані відомими українськими художниками С.Васильківським та М.Самокишем. Будівля Полтавського краєзнавчого музею внесена до Списку пам’яток архітектури національного значення.
Будівля нинішнього музею зводилась кілька років на фундаменті з проектів Ширшова та Ніколаєва. Внутрішній частині увага приділялася не менша, ніж зовнішньому вигляду. В роботі з оздоблення приймали участь численні майстри декоративно-прикладного мистецтва та живопису. Над інтер’єрами працювали такі особистості, як Микола Самокиш та Сергій Васильківський.
Сама ж історія краєзнавчого музею бере свій початок у 1891 році, коли видатний вчений В.В. Докучаєв передав земству експедиційну колекцію грунтів та гірських порід Полтавської губернії, гербарій та палеонтологічні матеріали, які були розміщені у маленьких приміщеннях флігелю ще старої будівлі земства. Згодом з’явилася наукова бібліотека, історичні та етнографічні експонати. Після побудови нової будівлі земства у 1908 році їх розмістили на верхніх поверхах.
У 1920 році тут урочисто відкривається Центральний пролетарський музей Полтавщини. До 1941 року у його фондах налічувалося більше 110 тис. експонатів. Перед відступом радянської армії під час Другої світової війни значна частина експонатів була вивезена, деякі розібрали німецькі окупанти для потреб комендатури. У 1943 році музей сильно постраждав під час пожежі, яку влаштували німці, і лише 1964 року його було відновлено із невеликими змінами у оздобленні. Зараз Полтавський краєзнавчий відносять до найкращих музеїв України, і за свої фонди, і за активну культурно-освітню та науково-дослідну діяльність.
На першому поверсі розміщуються зали, в яких репрезентується природа Полтавщини та її історичне минуле від кам’яного віку до ХІХ ст. На другому поверсі представлені історія Полтавщини ХХ ст., а також – експонати світової історії (старожитності Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, антична кераміка та зброя тощо), мансардний поверх присвячений народному побуту та мистецтву (килимарство, ткацтво, різьбярство, вишивки та багато іншого).